Меню

Категорії розділу

Опитування
Ваше відношення до мирних акцій протесту у Києві.

Курси валют


Веб-посилання

Хто онлайн

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Статистика

Besucherzahler
счетчик посещений

Договір дарування
Добавив: kuman
Оцінка:

Що потрібно знати при укладанні договору дарування.

                                                    Нормативна база:
· Цивільний кодекс (далі – ЦК);
· Господарський кодекс (далі – ГК);
· Закон від 01.07.04 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952);
· Закон від 05.07.12 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073);
· Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 25.12.15 р. № 1127 (далі – Порядок № 1127).
                       
                                 Загальні положення
Порядок укладення договору дарування встановлено гл. 55 ЦК. Поняття договору дарування визначене в ч. 1 ст. 717 ЦК. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) майно (дарунок) у власність. Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому передбачає, що дарунок передається через певний строк або у випадку настання відкладальної обставини (ст. 723 ГК).
          Головна відмінність дарчої від договору купівлі-продажу полягає в тому, що дарувальник не має права на отримання будь-якої компенсації за передачу майна. Також не варто плутати договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому та заповіт. Адже отримати майно за заповітом можна тільки після смерті спадкодавця, а в разі смерті дарувальника до передачі подарунка договір дарування припиняється (ч. 3 ст. 723 ЦК).
                 
                   Характериcтика договору дарування:
     · є безплатним – дарувальник не має права вимагати від обдаровуваного зустрічних дій майнового або немайнового характеру;
     · може бути як реальним (уважається оформленим у момент передачі дарунка), так і консенсуальним (у випадку встановлення обов'язку передати дарунок у майбутньому уважається укладеним у момент досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору).
         
                               Сторони договору дарування
     Згідно з ч. 1 ст. 720 ЦК сторонами договору дарування можуть виступати фізичні та юридичні особи, держава Україна, територіальні громади.
     Договір дарування від імені дарувальника може оформляти його представник (ч. 4 ст. 720 ЦК). Для цього дарувальник повинен видати йому довіреність, у якій зазначені П. І. Б. особи, якій передається дарунок. У противному разі договір дарування вважається нікчемним.
Зверніть увагу: обмеження щодо оформлення договору дарування встановлені для господарських товариств і виробничих кооперативів. Такі суб'єкти господарювання (далі – СГ) можуть оформляти даний вид договору між собою, тільки якщо це прямо передбачено в статутних документах дарувальника. Однак це правило не діє при укладанні юрособою договору пожертвування (ч. 3 ст. 720 ЦК). При цьому такі СГ можуть укладати договір дарування з фізособами. Заборону введено тільки для державних комерційних підприємств: вони не мають права дарувати своє майно ні юридичним, ні фізичним особам (ч. 5 ст. 75 ГК).
                                                   
Предмет договору дарування
      Згідно зі ст. 718 ЦК предметом договору дарування можуть бути:
     · рухомі речі (у т. ч. гроші, цінні папери);
     · нерухомість;
     · майнові права, якими володіє дарувальник або які можуть виникнути в нього в майбутньому.
     Тобто подарунком може бути будь-яке майно – як індивідуально визначені речі (наприклад, твори мистецтва), так і речі, визначені родовими ознаками (наприклад, кошти), не виключені з товарообігу. Зазначимо, що предмет є істотною умовою договору дарування.
                                                      
Форма договору дарування
      Договір дарування може бути укладений в усній, простій письмовій та письмовій нотаріальній формах (ст. 719 ЦК).
     Договір укладається усно, якщо його предметом виступають предмети особистого користування або побутового призначення.
      У простій письмовій формі укладаються договори дарування:
     · майнового права;
     · з обов'язком передати дарунок у майбутньому.
    У випадку недотримання письмової форми такі договори вважаються недійсними.
    У письмовій формі укладається також договір дарування рухомих речей, що мають особливу цінність. При цьому така річ може бути передана і за усним договором. Це можливо за умови, що судом не встановлено, що обдаровуваний заволодів дарунком незаконно. Тобто питання про недійсність договору може вирішуватися тільки в судовому порядку у випадку виникнення спору (ч. 4 ст. 719 ЦК). Водночас ні в ЦК, ні в іншому нормативному акті не роз'яснюється, які речі мають особливу цінність і що є критерієм їх визначення. На практиці до таких речей відносять антикварні речі, твори мистецтва, культурні цінності і т. д.
     У письмовій нотаріальній формі укладаються договори дарування:
    · нерухомості;
    · валютних цінностей на суму, що перевищує 50 НМДГ (більше 850 грн.).
       
                                   Права та обов'язки сторін
    Зміст будь-якого договору становлять права та обов'язки його сторін.
 
  Права дарувальника:
    1. Скасувати дарування до вручення речі обдаровуваному, якщо річ була передана через організації транспорту, зв'язку або через іншу особу (ч. 2 ст. 722 ЦК).
    2. Відмовитися від виконання обов'язку з передачі дарунка, якщо після оформлення договору його майновий стан істотно погіршився (ст. 724 ЦК).
    3. Вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи (ч. 2 ст. 725 ЦК).
    4. Вимагати розірвання договору дарування нерухомості або іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний навмисне вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, чоловіка, дружини та дітей (ч. 1 ст. 724 ЦК).
    5. Вимагати розірвання договору, якщо:
    · обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати подарунка, який має для дарувальника велику немайнову цінність (ч. 2 ст. 727 ЦК);
    · через халатне ставлення обдаровуваного до речі, яка являє собою історичну, наукову або культурну цінність, вона може бути знищена або істотно пошкоджена (ч. 3 ст. 727 ЦК).
       
Обов'язки дарувальника:
    1. Повідомити обдаровуваного про недоліки речі або її особливості (якщо вони йому відомі), які небезпечні для життя, здоров'я, майна як самого обдаровуваного, так і інших осіб (ч. 1 ст. 721 ЦК).
    2. Відшкодувати обдаровуваному заподіяну здоров'ю або майну шкоду у випадку його неповідомлення про небезпечні властивості подарованої речі, які були відомі дарувальнику (ч. 2 ст. 721 ЦК).
       
Права обдаровуваного:
    1. Вимагати передачі дарунка у випадку настання строку або відкладальної обставини (ч. 1 ст. 723 ЦК).
    2. У випадку ухилення дарувальника від передачі дарунка вимагати примусового витребування відповідної речі або компенсації її вартості (ч. 2 ст. 723 ЦК).
    3. У будь-який момент в односторонньому порядку відмовитися від договору дарування і повернути річ, якщо вона потребує особливих умов утримування або зберігання (ч. 2 ст. 724 ЦК).
       
Обов'язки обдаровуваного:
    1. Вчинити дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її виконання (наприклад, передати кошти або інше майно, виплачувати грошову ренту, надати права довічного користування дарунком або його частиною і т. д.) (ч. 1 ст. 725 ЦК).
     2. У випадку порушення обов'язку на користь третьої особи на вимогу дарувальника повернути дарунок із розірванням договору, а якщо таке повернення неможливе – компенсувати його вартість (ч. 2 ст. 725 ЦК).
    3. У випадку розірвання договору повернути дарунок у натурі (ч. 5 ст. 727 ЦК).
                                                        
Припинення договору дарування
    Договір дарування може бути припинений із таких підстав:
    · відмова однієї зі сторін від вручення або прийняття дарунка;
    · розірвання договору;
    · недійсність договору.
    Відмова дарувальника від передачі речі можлива, якщо він передав дарунок для вручення через підприємство, організацію транспорту, зв'язку, іншу особу і обдаровуваний його ще не отримав (ч. 2 ст. 722 ЦК). Якщо дарунок повинен передаватися в майбутньому, дарувальник може відмовитися від його передачі, тільки якщо його матеріальний стан істотно погіршився (ч. 1 ст. 724 ЦК).
     При цьому в законодавстві не роз'яснюється поняття «істотне погіршення майнового стану» (це оціночне поняття). Обдаровуваний має право не укладати правочин, якщо він відразу заявив про відмову прийняти дарунок і не давав попередньої згоди на його отримання (ч. 3 ст. 722 ЦК). Якщо ж дарунок повинен передаватися в майбутньому, то обдаровуваний може від нього відмовитися в будь-який момент до його прийняття (ч. 2 ст. 724 ЦК).
Розірвання договору можливе на підставі як спеціальних, так і загальних норм ЦК. Зокрема, у ст. 727 ЦК передбачено розірвання договору з ініціативи дарувальника. Наприклад, це можливо, якщо обдаровуваний скоїв навмисний злочин проти дарувальника (убивство, нанесення тілесних ушкоджень і т. д.).
     Крім того, сторони можуть вимагати розірвання договору дарування згідно із загальними положеннями про договір. Так, у ст. 652 ЦК зазначено, що на вимогу однієї зі сторін у випадку істотних змін обставин договір можна розірвати на підставі судового рішення. Зміни обставин уважаються істотними, якщо вони змінилися настільки, що сторони не могли передбачити настання таких змін при оформленні договору (ч. 1 ст. 652 ЦК).

     Договір дарування може бути визнаний недійсним із таких підстав:
      1. Договір не посвідчено нотаріусом. Наприклад, посвідчення потрібно у випадку дарування нерухомості або валютних цінностей на суму більше 50 НМДГ. Такий договір уважається нікчемним, звертатися до суду в цьому випадку не потрібно (ст. 219 ЦК).
     2. Під час укладання договору волевиявлення однієї зі сторін договору не було вільним і не відповідало його внутрішній волі (під впливом помилки, обману, насильства, злочинної домовленості сторін, важкої обставини) (ст. 229–231, 233, 234 ЦК), укладено фіктивний (ст. 234 ЦК) або удаваний договір (ст. 235 ЦК). Визнання таких договорів недійсними можливе тільки через суд.
     У випадку розірвання договору обдаровуваний повинен повернути дарувальнику подарунок у натурі, а якщо це неможливо – компенсувати його вартість. До вимог про розірвання договору дарування застосовується спеціальна позовна давність – 1 рік (ст. 258 ЦК).
   
                                Особливості договору дарування нерухомості
     Як уже було зазначено, договір дарування нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню. Крім того, право на нерухомість (тобто перехід права власності до обдаровуваного) необхідно зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
    Реєстрація таких прав на нового власника здійснюється на підставі Закону № 1952 і Порядку № 1127. Перереєстрацією права власності займаються територіальні органи Мін’юсту та нотаріуси (ст. 10 Порядку № 1952).
 
                                              Договір про пожертву
    Пожертва є різновидом дарування. Згідно зі ст. 729 ЦК пожертва – це передача в дарунок нерухомості або рухомих речей, зокрема грошей і цінних паперів, фізичним або юридичним особам, державі або територіальній громаді для досягнення ними визначеної заздалегідь мети.
     До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не передбачено законодавством (ч. 3 ст. 729 ЦК).
     Пожертва відрізняється від дарування тим, що вона призначена для користування невизначеною кількістю осіб, але має конкретне призначення. Окремо встановлюються тільки права особи, яка вчиняє пожертву (ст. 730 ЦК):
     1. Здійснювати контроль над використанням пожертви відповідно до мети, установленої в договорі.
    2. Якщо використання пожертви за призначенням неможливе, використовувати його за іншим призначенням можна тільки за згодою пожертвувача, а у випадку його смерті або ліквідації юридичної особи – за рішенням суду.
    3. Якщо пожертва використовується не за призначенням, пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору.
    До пожертви також відносять благодійну діяльність. Здійснення такої діяльності регулюється Законом № 5073. Зокрема, у цьому законі встановлена особливість договору про благодійну пожертву валютних цінностей. 
    Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 5073 цей договір необов'язково посвідчувати в нотаріуса.

Джерело:   https://balance.ua

Додано: 07.10.2017 в 11:55 | Переглядів: 55 | Категорія: Інші новини економіки | Коментарі: 0

Имя *:
Email:
Подписка:
Код *:
Останні новини

Співпраця
Запрошуються для роботи на сайті "Сокирянські новини". 
Для ознайомлення з умовами натисніть ТУТ

Погода

Пошук

Наш банер

Банери